ЧОГО УКРАЇНЦІ З ПОЛЬЩІ МУСЯТЬ МАСОВО, ПРИВСЕЛЮДНО ТА ВИДИМО ПІДТРИМУВАТИ УЧАСНИКІВ ТАКИХ ЗАХОДІВ ЯК МАРШ РІВНОСТІ?

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

ЧОГО УКРАЇНЦІ З ПОЛЬЩІ МУСЯТЬ МАСОВО, ПРИВСЕЛЮДНО ТА ВИДИМО ПІДТРИМУВАТИ УЧАСНИКІВ ТАКИХ ЗАХОДІВ ЯК МАРШ РІВНОСТІ?

Сильно, про що я вже писав, мене розхвилювала, розчарувала та засмутила млява (майже ніяка) реакція потужної української спільноти, що живе в Польщі, на побоїще, яке скоїли бандити з міста Білосток під час Маршу Рівності. Українці Польщі це найбільша нацменшина, що має тут свою пресу, спілки, особистості. Я спеціально поцікавився, чи взагалі є якась чітка, видима реакція польського українства. КАТМА! Жодного українського прапора на демостраціях, тиша на сайтах спілок та відомих дописувачів.
Це ваша серйозна помилка, дорога українська спільното, за яку вам мабуть доведеться дорого заплатити.
А чого?
ПО-ПЕРШЕ – ви наступні.
ПО-ДРУГЕ – не розчаровуйте тих, які вас завжди захищали та підтримували.
ПО-ТРЕТЄ – Польща є для багатьох з вас домом і ви мусите про цей дім піклуватися.
ПО-ЧЕТВЕРТЕ – ви є членами польського громадянського суспільства і ви зобов’язані підтримувати ті рухи, які захищають права людини та громадянина.
ПО-П’ЯТЕ – серед вас теж є геї, лезбіянки, бісексуалісти та транссексуалісти і вони заслуговують на гідне життя, без страху.
ПО-ШОСТЕ – і для вас (непсевдокатоликів та ненедоляшків) буде користь, якщо ми разом проженемо цю ПіСівсько-псевдокатолицьку шушваль і Польща, якзавжди, переможе і швидше загояться її рани.
Підляшшя, з його найбільшим містом Білостоком, це втілення занепаду та мракобісся. Завжди непольське, вже нелитовське, давно неруське, застрягло ментально між 1413 роком, коли відбулося там хрещення і Білоруссю Лукашенка. Уособлення притаманної Російській Імперії гнилі з часів надовго до Просвітництва. Цивілізаційно розтлінне і порочне. І не допоможуть тим недоляхам футболки з польською народною симболікою. Можна і на корову накинути покривало з польським орлом, не стане підляська Мурка польською патріоткою готовою боротися за Польщу. Коли поляки з Великопольщі пересувалися вже автомобілями, жили в мурованих будинках, одягалися по-європейському і здобували освіту в Берліні чи Відні, недолядське кодло з Підляшшя не вміло ані писати, ані читати, дудлило оковиту, жило в куренях, лазило в личаках і сиділо в свому селі, бо не було ані доріг, ані транспортних засобів. Проте більше ніж тридцять єврейських погромів 1941 року скоїло.
І воно раптом дійшло висновку, що буде поляків повчати, як полякам жити. І виповзло. Беззубе, з мармизою телепня, смердюче перегаром, але зате в футболках «Армія Бога». Морда думкою незаплямована, зір благає про розум, але воно верещати вміє! «Пішли на х…! Пішли на х …!» О! Такого ця держава давно не бачила, якщо взагалі бачила колись.
Лупцювали, копали всіх під ряд. Хлопців, дівчат, підлітків, зрілих людей. Плювали та кидали бруківку та петарди. ПіСівський уряд злякався наслідків, бо ситуація вийшла з-під контролю і почали щось мимрити про затримання та кримінальну відповідальність зловмисників. Але ніхто не вірить брехунам і нібито розхвильованим блазням у рясах. Люди обурилися і вирішили показати всім, що Польща то не Підляшшя Європи і не відхідник нашого континенту. Упродовж останніх днів у Польщі відбулося приблизно 50 різних заходів на підтримку, здебільшого маніфестацій. Від Ґданська по Катовіце, від Щецина по Новий Сонч. Принаймні 200.000 поляків вийшло на вулиці та майдани, аби запротестувати проти свавілля суспільних покидків з Білостока, що були підбурені церквою та місцевим ПіСом. 
А де українці?
Я не заперечую, що деякі з вас брали участь у тих маніфестаціях.
Але де українська спільнота? З її прапорами, вишиванками, транспарантами зі словами підтримки? Де це все?
Не було. Це була найгучніша мовчанка в історії сучасних польсько-українських відносин.
У довоєнній Польщі найбільше євреїв жило власне там, на цій нічиїй землі. Коли німці напали влітку 1941 року на СРСР, там, з інспірування німців, на Підляшшю, відбулося понад 30 єврейських погромів. Це просто мапа ганьби. Одним словом, недоляхи з німцями вирішили це питання. Євреїв було вибито до ноги. Їх там тепер немає, просто фізично знищені.
Тепер бидлоті не подобаються геї. Бидлота до Варшави, Познані чи Вроцлава не поїде. Але цього року геї Білостока вирішили підняти голови і не жити як пацюки поховані в підвалах і хотіли себе показати.
Чи вони мають на це право? Звісно, що так. А чого? Я вам швиденько з’ясую. Кілька років тому деякі праві партії чи рухи, в тому числі ПіС, вирішили, що будуть поляків лякати арабами і … бандерівцями. Приїдуть арабські біженці та українці і відразу перші всіх розбомблять бомбами, якими обвішаться терористи-самогубці, а бандерівці кинуться всіх різати. Арабські терористи з Сирії найчастіше виявилися дітьми, які там масово гинуть у російських обстрілах і бомбардуваннях. А українці? Узагалі праворадикалам не вийшло. Бо лякати поляків касиркою з магазину, де щодня купляєш харчі, чи хлопцем з UberEats, який захеканий привозить піцу, чи будівельником, що будує твою хату, чи медсестрою, що тобі в лікарні дупу підтирає, чи просто робочим, що фасує тобі бутерброди – безглуздо. Поляки якось не бояться українців, а просто до них звикають. Бо вони поляків оточують, вони скрізь. І «хоча бандерівці» – нікого не ріжуть. Немає тому мітичного, таємничого бандерівця. Є твій сусід, колега, постачальник, людина з твого сусідства. І геї, так само, як українці, хочуть вийти з ролі «загрози». Вони хочуть, так само, як українці, показати полякам, що вони лікують людей, захищають у судах, лагодять їм автомобілі, що їх багато і вони живуть у суспільстві. Це нібито вже давно, з 500 років тому, очевидне в Польщі, але в Білостоці – не аж таке очевидне для місцевих наркоманів та пияків. 
Якщо нам, полякам, не вдасться збороти цієї пошесті зі сходу Польщі, то ви – українці, будете наступні. То вас будуть лупцювати.
Чи ти, українцю, з Польщі, байдужий до того, що твого сина, якому 10 років, поб’ють по дорозі зі школи, бо він – бандерівець? А якщо він, унаслідок, помре? Ти вневнений, що ти маєш бути байдужим до питання ЛГБТ?
Скажеш, що боїшся цієї бидлоти? Що краще мовчати? Помилка! Не бійся. Шушваль тебе ненавиділа, ненавидить і ненавидітиме. Українець – це ворог цієї шушвалі. І завжди буде наступати. І хто тобі допоможе?
Коли в Україні був Майдан (і 2004 року, і 2014 року), то поляки масово підтримували. Коли в Перемишлі з два роки тому бидло напало на греко-католицьку ходу, то Польщею з місяць котилася хвиля обурення. Хто вас підтримував? Хто обурювався? То не зрозуміло, хто? Власне ті самі, що тепер підтримують ЛГБТ. Бо ж вас не будуть підтримувати праворадикали чи церква. Це не очевидне? Вас, українців у Польщі ЗАВЖДИ підтримували геї, лезбіянки та просто людяні люди, яким ваша доля, меншини, не була байдужа. І якщо для побитого українця плили гроші, то вони власне були з тих середовищ. Не з церкви, ПіС чи від бидлоти, що лупцювала учасників Маршу Рівності. ЛГБТ – меншина в Польщі і ви – українці – тут меншина. Вас об’єднує спільнота долі. Так важко це збагнути?
Ви не усвідомлюєте, як важлива тим людям (ЛГБТ) будь-яка підтримка. Я сьогодні їхав приміським потягом і зайшли люди, що верталися з демонстрації. З прапорами з веселкою. Я так хотів їм сказати якесь добре слово. Попрохав їх сфоткати на згадку. Подякував їм за громадянську позицію, побажав щастя, до мене долучилися інші пасажири. Вони були зворушені. Але це все було між нами поляками. Якщо вони би побачили на демонстрації український прапор, вони би це запам’ятали надовго. І коли вам буде біда, то вони не забудуть віддячити! А якщо не буде вашої присутності? Буде те, що в моїй душі грає. Злість, розчарування, смуток. Я завжди був готовий рятувати українців, якщо вони трапляли в халепу. Але тепер підкрадаються думки: але чого? Чого я маю їм допомагати, якщо вони геть пасивні в польським громадянських справах? ДУМАЙ-ТЕ!

O autorze

Przemysław Lis Markiewicz administrator

Cóż ma począć człeczyna, który wiecznie czymś się przejmuje lub żołądkuje? Można iść na wojnę, można i na demonstrację. A czasem wystarczy podzielić się spostrzeżeniami z innymi. Що робити чолов'язі, що вічно чимось переймається, або роздратовується. Можна поїхати на війну, можна і почимчикувати на демонстрацію. Інколи досить поділитися роздумами і іншими людьми.