Autor:Przemysław Lis Markiewicz

Я – СПІВЕЦЬ ВОРОЖНЕЧІ ТА НЕНАВИСТІ

Сьогодні я прочитав, що моя критика україністів з Любліна за спроби проведення заходів російською мовою і за спроби вселяння польським україністам російсько-українських питань – це мова ворожнечі.

Я задумався.

Мова ворожнечі на Фейсбуці – трішки смішно, бо тут за слова на „м” і „к” блокують на місяць, а мене то вже ні за що блокують.

Але я помізкував про цю доповідь, бо на одне я звернув увагу. Автор цієї критики написав, що я поглиблюю внутрішній конфлікт у країні і що я не наближуся таким чином до свого народу. Дивно. У мене в країні немає внутрішнього конфлікту навколо застосування російської мови в публічному просторі. У Польщі це питання мертве. Також не до кінця я второпав, що мають мої дописи українською мовою (для мене іноземною) до мого зближення з моїм польським народом. З поляками я українською не розмовляю і до поляків я українською не звертаюся.

Тобто той хлопчина не допетрав, що я поляк і про справи в Польщі я висловлююся. Усе він поплутав. Але він не єдиний.

Цілком усе поплутали та повністю розгубилися україністи з Любліна. Вони забули мабуть, що живуть у Польщі і навчаються у польському університеті і якщо вже взялися за конференцію, то мали би передбачити, що у відповідь на запрошення приїде на цю польську конференцію польських україністів польський україніст, тобто я і йому (мені) волосся дибки зведеться, коли я зіштовхнуся з усім, що вони накоїли.

Люблін розташований у Польщі. Університет ім. видатної польки – Марії Склодовської-Кюрі – польський виш. Студенти цього вузу – польські студенти. Гурток на факультеті – польський гурток. Україністи з Любліна – польські україністи. Конференція польських україністів – польська конференція україністів, на яку мали би перш за все приїжджати польські українсісти, тобто поляки, які вивчили українську мову. Наприклад я.

Але біда тих польських україністів з польського гуртка, що діє в польському університеті полягає в тому, що там немає поляків. Є здебільшого українці з України, які до Польщі завезли своє просочення радянщиною, совком і русским миром і починають поширювати цю страшну інфекцію на польських українців (польських громадян української національності). Якщо в Любліні, на українській філології, було би більше поляків, то не було би пропагування русского мира. Бо що взяти з Оксанок, які приїхали до Любліна з Калуша і мають переповнену на ФБ сторінку російськомовним непотребом? Що з таких узяти? Якщо було би в оточенні Оксанок більше поляків, то поляки швиденько би провели дерадянізацію та дерусифікацію Оксанок, бо би пригадали їм, що їхня сторінка на ФБ якась до д…

Конференція польських україністів має перш за все стосуватися до питань польської україністики. Але ті українці з Любліна – вони не україністи, вони – руссоукраїністи. Україніст то я і мої польські однокурсники з Познані, які на цю конференцію не поїхали. А чого? Мабуть не хотіли вчергове наштовхнутися на те, що мене так вивело з рівноваги. Бо ми – поляки, студенти та випускники української філології – завжи обурювалися на зросійщення українців, на суржик, на нав’язування російської мови. „Аби вас зрозуміти, треба ще знати російську мову, української замало” – це найчастіший закид поляка-україніста до українця. Бо українці, які використовують у свому мовленні 50% російських слів та русизмів, не звертають увагу, що з поляком розмовляють, який може і цієї половини слів не розуміти. І поляки починають ставити собі питання: нащо мені українська мова, якщо я таки не можу порозумітися з 75% українців? Розумієте тепер, чого так мало поляків цікавляться питаннями України? З неповаги до вашого ставлення до російської мови. І до власної рідної.

Україніські україністи з Польщі мали би спрямовувати свій месидж до поляків, з боку поляків шукати підтримки, але вони воліють мене обкидати болотом а самі відстоюють право на культурні зв’язки з „добрими” росіянами і на російську мову. У Польщі. У Польщі! І це їхня помилка. Бо підтримки з боку росіян у Польщі вони не дочекаються, а з боку поляків її уже не буде, бо вони всіх поляків (або більшість з них) встигнули вже поображати і від себе відштовхнути.

Російсько-українські культурні зв’язки, які так дуже хотіли російською мовою обговорювати студенти, мають хвилювати українських україністів з України і російських україністів з Росії. Нас – польських україністів вони не цікавлять. Люблін то не Житомир чи Пенза. Там собі російською обговорюйте російсько-українські культурні питання. Не у нас у Польщі.

Але ті бідолашні українці зовсім розгубилися і все поплутали. Забули, що живуть у Польщі, що на вулицях Любліна чути польську мову, що в люблінських закладах не лунає російська попса, що радіо і теле мовлення не відбувається російською мовою. Вони про це все забули, в польському затишку звили собі гніздечко персонажів з малоросійською ментальністю, почали так чудово себе почувати в тому колі руссоукраїністів, що забули, що існують ще польські україністи, для яких Росія – відвічний ворог поляків і вони можуть приїхати на їхню руссоконференцію руссоукраїністів і можуть отетеріти через залу обвішену російськими графоманами, в якій планували зачитати реферат російською мовою про українсько-російські культурні зв’язки.

Так мої сусіди з-за Сяну залучають до Польщі совок, русский мир і радянщину. І опосередковано кремлівську пропаганду. Бо ж то власне Оксанка не бачить нічого дивного в тому, що в Любліні мала би лунати російська мова, бо її батько служив в АТО і там було багато російськомовних патріотів. То чудово, Оксаночко. То ти собі на конференції в Івано-Франківську або Львові розповідай про русскоговорящих патриотов російською мовою і навіть хай вони до вас приїдуть. Але ваші російськомовні патріоти то не наша польська справа і це не аргумент, аби в Любліні теж лунала російська мова. Бо у нас російськомовних поляків немає і до нас ваші аргументи не стосуються. Люблін то не Івано-Франківськ, панночко з Калуша. Тобто наратив хлопчини, який мене розкритикував за мову ворожнечі – суто кремлівська пропагадна. Патріотизм українця – фашизм. Влада україни вибрана в демократичних виборах – фашистська хунта, критика Росії – мова ненависті.

Як ви сильно розгубилися, сусіди! Мені вас шкода.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

Я – ПОЛЯК – ДУЖЕ ЛЮБЛЮ НАШУ ПОЛЬСЬКУ РУСОФОБІЮ, БУДУ ЇЇ ПЛЕКАТИ ЯК НАЦІОНАЛЬНУ ТРАДИЦІЮ, А ВИ – УКРАЇНЦІ, НЕ ЛІЗТЕ ДО НАС, ДО ПОЛЬЩІ, ЗІ СВОЄЮ ІНФАНТИЛЬНОЮ МИРОЛЮБНІСТЮ, ПОЛІТКОРЕКТНІСТЮ ЖЕРТВИ ЗІ СТОКГОЛЬМСЬКИМ СИНДРОМОМ І НАЇВНИМ, ДИТЯЧИМ ЗРОЗУМІННЯМ ДЛЯ „ДОБРИХ РОСІЯН” ТА ПРАГНЕННЯМ ЇМ ДОПОМАГАТИ

Ой, давно так багато не начитався ідіотизмів про потребу допомагати російським „добрим” людям, про необхідну підтримку для російських героїв, що воюють з режимом Путіна.

Це все почалося від спроб переконати мене, що в Любліні треба обговорювати російсько-українські культурні питання, бо нібито діє в Москві какой-то демократический театр, який виставляє анти-путінські п’єси і аж треба це все оспівувати в польському Любліні, а не в Воронежі чи Кропивницькому.

Ідіть ви до біса з вашим захопленням демократією в Росії.

По-перше, немає в Росії жодних демократичних театрів. Росія побудувала свою імперію зла на насильстві, корупції та брехні. Той буцімто дисидентський театр з Москви то напевне контрольована ФСБ установа, якої завданням є показати світові, яка Росія демократична. І на цей цирк мають куплятися корисні ідіоти закордоння, в тому числі українці та поляки. І ті „добрі” росіяни то мабуть агенти ФСБ. Бо годі тільки почитати, що відбувається зі справжніми ворогами режиму Путіна. Або вони гинуть у нез’ясованих обставинах (теж за кордоном), або пропадають безвісти, або їх замучують судовими процесами.

По-друге, ми в Польщі не хочемо нічого російського. Чи я маю право виступати від імені поляків? Авжеж. Під текстом знайдете посилання до статтей, з яких випливає, що 81% поляків налаштовані до Росії та росіян негативно. І ця неприязнь посилюється. Тридцять років тому „тільки” 56% поляків так було налаштованих, тепер 81%. З чого випливає такий ріст? Як не диво з очевидних подій, які бентежать усіх у світі поза українцями: анексія Криму, окупація Донбасу, гібридна війна. Поляки бояться збройної агресії з боку російського сусіда і тому так негативно налаштовані.

По-третє, ми в Польщі не страждаємо (вже), на щастя, постгеноцидним синдромом, стокгольмським синдромом та постколоніальним синдромом. Українці, як показують результати останніх президентсьих виборів та поведінка люблінських руссоукраїністів, ще не вилікувалися з тих синдромів. Проте життя в Польщі може бути для вас оздоровчим і користуйтеся нагодою вийти з ролі жертви, яка не може жити без ката. Ми в Польщі (більшість) давно зрозуміли, що можна бути культурною та вихованою, цивілізованою людиною без російської культурної спідщини, що можна насолоджуватися культурою польською, чеською, українською, шведською, англійською і жодного життя не вистачить на те, аби прочитати всі польські книжки чи подивитися українські вистави. То нащо ще і ця російська? Якщо ви вже оселилися в Польщі, то набирайтеся від поляків русофобії. Піде вам на користь.

По-четверте, ми не любимо в Польщі російської мови. І теж не любимо російської мови, якою розмовляють громадяни України. Для нас це просто російська мова, мова жителів імперії зла і нам по цимбалах ваше „історически сложилось”. У нас теж „исторически складывалось”, проте ми дійшли зовсім інших висновків ніж ви і тому то ви у нас шукаєте кращого життя. Бо вам, українцям, як казав уже давно Шевельов, Москва не дає відродитися. Ми припинили 100 років тому русифікацію і вже можна у нас жити більш-менш нормально, хоча з повсякденним страхом перед Росією. Вам ваш страх не заважає розмовляти російською, ходити на російськомовні вистави і купляти „Чистую линию” і „Черный жемчуг”.

Тому, у підсумку, я вас закликаю. Якщо вже до нас збираєтеся жити і хочете аби вас тут поважали, то залиште на польсько-українському кордоні: російську мову, прагнення говорити і розказувати полякам про велич російської культури, ваше „исторически сложилось”, ваше „какая разница”, ваше „и так поймут”, ваше „а в АТО гинуть російськомовні патріоти”. У нас гинули лише завжди польськомовні патріоти, у нас немає російськомовних поляків. Тобто якщо ви хочете у себе російську мову для тих російськомовних солдатів, то її собі майте у себе. У нас немає потреби поширювати її серед поляків, бо у нас немає русскоговорящих поляков.

У Польщі нас лютує ваша колоніальна двомовність і я шкодую, що в Польщі так мало поляків наважується вам це виригати. А я вам власне виригую. На канві спогадів руссоукраїністичної конференції проведеної ментальними малоросами і шанувальниками русского мира.

PS: Оксанко з Калуша! Уже старла зі своєї сторінки на ФБ російськомовний мотлох? Ще ні? Відправити до тебе хлопців з люблінського ОНР, аби постояли під люблінським універом з відповідним транспарантом?

https://www.newsweek.pl/…/polacy-najwiekszymi-rusof…/zlgyynd

https://wiadomosci.wp.pl/dlaczego-to-polacy-najbardziej-nie…

https://wpolityce.pl/…/152490-raport-o-relacjach-polsko-ros…

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

УКРАЇНЦІ ТАКИ НЕЗЛАМНІ НА СВОМУ ШЛЯХУ ДО ЗНИЩЕННЯ ПІДТРИМКИ З БОКУ ПОЛЯКІВ

Я поволі капітулюю. І це не поляки-шовіністи мені зогиділи українство. Це зробили українці. Учора я був у Любліні. На конференції «польських» україністів з гуртка студентів української філології люблінського Університету імені Марії Склодовської-Кюрі («Актуальні питання україністики»). 80% україністів з цього польського університету – українці. З-серед поляків тільки дві особи зачитали реферати і тільки одна (я) українською мовою. Я приїхав аж з Познані (1000 км в обидва кінці), десь третина записаних взагалі не поприходила, а більшість з них була з Любліна. Наступного року мене там не буде. Бо хто нормальний поїде на таку конференцію до таких людей?

Але по-черзі.

Доїхати і переночувати треба було за свій рахунок. Пообідати в день конференції – теж. У Любліні (хто це придумав – хтозна) мають Вулицю Марії Склодовської-Кюрі. І Площу Марії Склодовської-Кюрі. У різних місцях. Із якого дива я мав допетрати, що мій навігатор може помилитися і довести мене до Вулиці (хоча УМСК на Площі) – один Бог знає. Ми приїхали на Вулицю. Немає де припаркувати. Шукали, їздили, залишили авто на платній стоянці. Добігли до цього будинку і виявляється, що там немає університету. Питаємо людей, ніхто не може нам допомогти. Я запустив навігатор ще раз, але вже пошукав Факультет. З’ясувалося, що нам треба до площі. Навігатор під кінець здурів і нас таки не довів. Пішеходи не знали, ми блукали. Кінець-кінцем ми дійшли до Факультету. Велетенський будинок, заходимо до середини, немає жодної інформації, чи до зали 421 то праворуч, чи ліворуч чи прямо. Якось знайшли. Реєстрація. Хлопець (українець) починає мені підсувати якісь документи для підпису. Я наосліп нічого ніколи не підписую, питаю, що це. Коли вже мені підсунув третій аркуш, я не витримав і кажу, що треба було так досконало допрацювати інструкції для гостей, як їм доїхати. І кажу, що зрозуміло, що ми на схід Польщі потрапили. Заходжу до зали. Це не конференційна зала, а просто аудиторія. Обвішена портретами російських пияків, графоманів та божевільних: Чехов, Толстой, Булгаков та Висоцький. Сів за партою, вся помазана: «люблю Оксану», «хуй», «дупа», «пізда». Чудово, нє? Чую розмову, доходить з коридору. Збуджений хлопець, якому я допік за організацію, бідкається іншій пані на мене. Пані обурена. Каже, що такі застереження (про названня і вулиці, і площі так само) я мав би направляти до уряду Польщі (хоча то міська рада надає назви). Я виходжу і звертаюся до пані (теж українка), що я до правильних осіб висловив свої застереження, бо мені не було як допетрати, що в Любліні така незвична ситуація з адресами і треба було попередити. Бо ж ми таки гості, нє? Вертаюся до зали. Спека на дворі, в залі немає кондиціонера. Навіть вентиляторів не було. Вікно відчинили. Немає мікрофонів. Хто тихо говорив, його не було чути. На ноутбуках не можна було відкрити презентацій, вони і розвалювалися.

Однею з лекцій (на щастя не була прочитана) мала бути лекція російською мовою про дослідження українсько-російських культурних зв’язків. Хоча це мали бути АКТУАЛЬНІ питання. У російсько-українських відносинах актуальною нині війна і 12.000 трупів, не культурний обмін.

Про цю лекцію російською я теж написав на ФБ, один з україністів з УМСК прочитав мій допис і назвав мою поведінку хамством. Бо як я міг облити їх брудом. Але вони заслуговують власне на те, аби їх обливати брудом. Бо якщо не зупинити і відра льоду на макітри не висипати, то наступного року запросять росіян до Польщі на балачки про культурний обмін і половина лекцій буде російською.

Мою поведінку обурений українець назвав хамством (публічно на Фейсбуці). А міг подякувати, що на їхню конференцію приїхав 500 км поляк і був єдиним поляком, що виступав українською. За свої кошти приїхав.

Я мав писати кандидатську роботу з української літератури у Вроцлавському університеті. Але тепер я маю очікувати, що ображені українці з Любліна напишуть на мене до Вроцлава якийсь наклеп (що мене не здивує, бо на мене доносять якраз тільки українці, бо так їм не подобається моя боротьба з русским миром). І якщо хтось вимагатиме від мене пояснень, то я їм напишу, аби поцілували мене в зворотню сторону і я відмовляюся від аспірантури. Бо нащо вона мені? Я маю п’ять вищих освіт і дослідження української літератури я хотів здійснювати з любові до мови. А не через якийсь примус. Я можу відмовитися. Бо якщо я це роблю лише для задоволення, то має бути задоволення. Який буде Україні та українцям зиск з наклепу? Ну, не буде досліджень української літератури. Суперкористь, нє?

Я ж не планую жодної наукової кар’єри як україніст, не планую працювати як україніст, я все робив з захоплення мовою та культурою українців. Але зачасто мені доводиться стикатися з русским миром і я швидше покину свою зацікавленість мовою і культурою ніж звикну та змирюся з русским миром, який не може вилізти з українців, навіть тих з Любліна.

Я колись хотів перекладати українську літературу на польську мову. Я переклав «Украдене щастя» і «Перехресні стежки» Івана Франка і тепер вони друкуються за мої приватні кошти, які я сам заробив. Ви думаєте, що я буду далі перекладати? А нащо? Я купив зі сто книг до філологічної бібліотеки УАМ в Познані. Усе Ульяненка, Жадана, Забужко, майже все Винничука, ще інших письменників. Аби поляки – студенти української філології мали що читати. Я ті книги сам купив в Україні, сам привіз і подарував. Ви думаєте, що я далі буду купляти? А нащо?

Нащо взагалі пропагувати мені щось українське, якщо мене оточують шанувальники русского мира, наклепники і українці, що мене обзивають. Я ж ані українцям, ані Україні нічого не винен. Я порахував, що я витратив принаймні 100.000 злотих на всебічну підтримку українців та України. Нащо це було? Аби вони обрали Зеленського?Не буду я більше ані українофілем, ані україністом, бо просто не варто. Не варто підтримувати українців. І якщо в Польщі такого висновку дійде ще з кілька тисяч поляків, то українці будуть організувати конференції та інші заходи (які мають пропагувати українське) в Польщі лише для себе.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

POLACY! BOJKOTUJMY PISOWSKI NIEDOLACHISTAN

Dawno, dawno temu, a dokładnie w czasach Mieszka I i Bolesława Chrobrego, Polska sięgała aż do Krakowa. Polanie, Wiślanie, Mazowszanie, Pomorzanie i Ślężanie zjednoczyli się w państwo polskie. Na wschód od Ciechanowa i Krakowa była jeszcze Ruś i pogańska Litwa. Jednakże one były tam, gdzie współczesna Litwa i Ukraina. Pomiędzy Polską a Litwą i Ukrainą były zawsze ziemie dziwne i nieokreślone, które współcześnie znajdują się w Europie (geograficznie, bo przecie nie cywilizacyjnie, kulturalnie czy mentalnie) na terenie takich województw Rzeczpospolitej Polskiej jak warmińsko-mazurskie, podlaskie, świętokrzyskie, podkarpackie i lubelskie. Tereny te zamieszkują (przecie nie Polacy, a raczej jakieś niedolachy) osoby patologicznie podatne na ogłupianie, skłonność ta, połączona z odpustową bigoterią, zapisała się już w ich genach. To stamtąd wywodzą się wszelkie patologie I Rzeczypospolitej, pijaństwo, warcholstwo, drugorzędność, nędza umysłowa. Również i II RP. I III RP. I IV RP. Tam narodzili się najwięksi zdrajcy Polski, stamtąd pochodzi większość targowiczan. Pochodzący z Litwy Piłsudski trafnie mówił, że Polska jest jak obwarzanek, wszystko, co dobre jest na obrzeżach. Współcześnie z „obrzeży” została nam Polska zachodnia. Litwa, Białoruś i Ukraina nie należą już do państwa polskiego. Zostaliśmy, moi drodzy z tym, co w środku (w granicach sprzed 1945), choć mawiamy „ściana wschodnia”. Wyborcy z tych terenów, obdarzeni przez cywilizację zachodnią kartką wyborczą, w owczym pędzie, nakłaniani przez sektę pseudokatolików do głosowania na PiSokupantów, gwarantują partii populistów i dewastatorów Konstytucji RP 70% poparcia. W podbiałostockich, podlubelskich, podrzeszowskich i podkieleckich parafiach, w których klechy odmawiają odczytania listu pasterskiego Episkopatu w sprawie pedofilii, ale za to chętnie naplotą tłuszczy antysemickich andronów, omamiona ciżba wali do lokali wyborczych i do Parlamentu Europejskiego (sic!) wybiera dewastatorkę systemu oświaty – Annę Zalewską. No, tak. Byłym zapijaczonym poddanym cara rosyjskiego, mającym analfabetyzm w genach, nie jest potrzebna oświata. Za 500+ wydane na tanie wino oddadzą 100% głosów na partię „Targowica z Putinem”. Niestety zaraza roznosi się szybciej niż afrykański pomór świń i już łódzkie oraz śląskie są zainfekowane. Jak widać, z Kielc zrobiło się niebezpiecznie blisko do Piotrkowa Trybunalskiego i Sieradza, a Ślązacy powinni natychmiast usunąć Częstochowę z województwa śląskiego. Promieniujący wpływ inteligenckiego miasta Krakowa nie dotarł niestety do Tarnowa i na Podhale, gdzie pisowska dżuma dziesiątkuje resztki potencjalnie logicznie myślących.

Co my, Polacy Wielkopolski, Śląska, Pomorza i Kujaw mamy robić? Po pierwsze przygotować się na to, że nasi współobywatele (nie mylić z rodakami) zgotują nam rządy PiS przez najbliższe kilkanaście lat. Musimy być zmobilizowani i przygotowani na to, że w listopadzie i grudniu tego roku rozpocznie się kolejne natarcie na Sąd Najwyższy, samorządy i środki masowego przekazu. Poznaniacy, Ślązacy i Kaszubi zapewne wiedzą, co to oznacza. Przez sto lat walczyli z germanizacją, z pruską dominacją, obronili Polskę, zapewne teraz też się uda.

Wielkopolanie, Kaszubi i Ślązacy doskonale wiedzą, jak wiele można osiągnąć metodami ekonomicznymi. Wyobraźmy sobie, że do Zakopanego czy na Mazury (również do Nałęczowa, Kazimierza Dolnego i Iwonicza-Zdroju) przestaną przyjeżdżać zamożni mieszkańcy Warszawy, Krakowa oraz Wielkopolanie, Kaszubi i Ślązacy. Niech Górale z Podhala, którzy tak uwielbiają PiS, spróbują żyć na takim poziomie, jak dotąd, z 500+ kielczan, mielczan, zamościan i lublinian.

Przestańmy spędzać wakacje na wschodzie czy na Mazurach. Nie kupujmy wytworzonych na tym terenie wyrobów. Niech władze Podkarpacia odszukają zależność między wkurwieniem mieszkańców Warszawy i Krakowa a wpływami z podatków. Po co z Poznania jeździć do Zakopanego??? Lepiej na Słowację. Mają euro i wybrali sobie normalną babkę na prezydenta. A kogo nam niedługo znowu wybiorą w Końskich, Hajnówce, Sokółce, Świdniku, Radomiu i Skarżysku? Wiadomo. Dudę. Znowu. Dudę – gwaranta Konstytucji, którego miejsce jest w Trybunale Stanu, nie w Pałacu. Ale czy to obchodzi zadżumionych ludzi z Opatowa? No, nie. Więc bojkotujmy ich z całych sił.Jeśli chcemy żyć w normalnym kraju, musimy się wspierać. Kupuj wielkopolskie, pomorskie i śląskie. Zamień Mazury na Mierzeję Helską. Zakopane na Słowację. Podlaskie, świętokrzyskie, podkarpackie i lubelskie omijaj szerokim łukiem.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

УКРАЇНІ ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ … ЗЕМЛЯ ПУХОМ … ДА ЗДРАВСТВУЕТ РУССКАЯ УКРАИНА!

На заході України 57% виборців проголосувало за ЗЕро. На сході – 88%.

Сусідня держава, територія від Сяну до Дону, заселена в 73% населениам обрала нового президента. Він назвав Україну порноакторкою, українців обзивав хохлами, сепаратистів та окупантів назвав повстанцями, говорив це все мовою Путіна і «повстанців» і ніколи не приховував, що він проросійський. П’ятий рік частина українців оплакує героїв Майдану, п’ятий рік триває окупація Криму та Донбасу, щодня гинуть люди на фронті. Но Украина избирает пророссийского президента.

Якщо я би щось таке будь-колись передбачив, я не вивчив би української мови, ніколи не підтримував би українства. Узагалі остерігався би всього українського як вогню. Цей час можна було приділити чехам, англійцям, угорцям, будь-кому.

Я п’ять років палко підтримував українство: мову, культуру, літературу. Непотрібно. Більшості українців цього не треба. Їм треба «Квартал 95» і «Слуга народу».

Більшості українців не треба пропагувати в Польщі нічого українського. То чого я маю це робити? Маю підтримувати щось примарне, фантомне?

Почуваю себе приниженим, висміяним.

Уже кілька тижнів доводиться витримувати насмішкуваті погляди поляків, які висміюють тих, що самі себе виставили на людське посміховисько. І з мене сміються. Masz tych swoich Ukraińców. Błazna sobie wybrali na prezydenta.

Не можу забути реготні своєї дочки, коли почула в радіо, що в Україні перемагає актор, який грає президента в фільмі «Слуга народу».

Ті поляки, яким не смішно, напевне почувають себе обдуреними. То ми 30 років підтримували фантомне суспільство? Нашу уяву про це суспільство? Кого ми підтримували? Людей, що на п’ятий рік війни обирають проросійського та російськомовного блазня? Котрий терористів називає повстанцями? А до повстанців стріляє у відсіч хто? Ну, понятно. Хохлы.

Я вам цього не забуду. Я вас підтримував, неодноразово доводилося почути, що я бандерівець від своїх співвітчизників, що я зрадник. Чи було варто? Ні.

Сьогодні померла побратимська Україна. От сегодня за восточной границей поляки имеють русскую Украину. Она наверно будет нашим врагом. Никогда нельзя об этом забыть.

Одне мене лише тішить. Коли тільки подумаю, який вираз обличчя мають сьогодні ті всі українські націоналісти, які мене 20 років обзивають польським лайном, польським бидлом, ляхом з імперським нутром. Ха ха ха! Націоналізм, націоналісти, Україна понад усе! Україна для українців. Ха ха ха! То на вам! Так любите свою націю. То на! Нація вам сьогодні викинула коника.

Я до України більше не поїду. Ні ні ні … Я больше на Украину не поеду. Не хочу, аби мене ФСБ викрало за мої погляди як Павла Гриба.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

У РАЗІ ПЕРЕМОГИ ЗЕЛЕНСЬКОГО В ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ, ПОЛЬЩА МАЄ ПЕРЕОСМИСЛИТИ СВІЙ КУРС СТОСОВНО УКРАЇНИ

Засади польської закордонної політики щодо України вже сто років ґрунтуються з одного боку на вислові Юзефа Пілсудського – «Не буде вільної Польщі без вільної України», з іншого на доктирні Ґедройця, що полягає в підтримці концепції незалежності литовців, білорусів та українців.

Проте перемога Зеленського в Україні повинна викликати навіть не питання «Нащо нам довше такий союзник?», а треба буде подивитися правді в очі і сказати: «Україні каюк, її з її непердбачуваністю треба остерігатися як вогню». Перемога Зеленського означатиме, що плеканий сторіччями проект українськомовної та взагалі української України, заселеної українцями від Сяну до Дону зазнає непоправного краху. Виявиться, що здійсниться лихий сон Юрія Шевельова про цілковиту неспроможність України відродитися, чому мають сприяти Москва, провінціалізм та комплекс Кочубеївщини. Господин Зеленський ідеально влучно уособлює тріаду Шевельова.Його перемога означатиме, що кількість випещених русским миром малоросів та просто ідіотів (з коефіцієнтом інтелекту на рівні амеби) перевищив критичну масу і Україна неминуче стає Украиной, с населениям, Московским патриархатом, зате без термоса, майданутих і хохляцких вишиванок.

Польські політики «на полном серьёзе» мають очікувати, що якщо раптом виявиться, що під Львовом стаціонує 50.000 солдатів без відзнак на одязі та техніці, то запитаний про це Зеленський зробить те, що вміє найкраще – клеїтиме дурника, а міністр закордонних справ Росії з кам’яним виразом обличчя заявить «нас там нет», що, якраз, нікого не здивує, отже їх «нет» теж на Донбасі. Чи в Сирії.

На кордоні з Україною треба буде поставити нову китайську стіну, наїжачену технікою і треба буде перевести туди всіх польських військових. Маючи Зеленського, Путін не нападе на Польщу з Білорусі чи Калінінграду. Найбільша небезпека чигатиме з боку Львова чи Луцька. У Польщі АБВ (спецслужби), прикордонники та поліція мають провести велетенську за масштабом операцію «Возвращайся домой». Мають просто виловити (за допомогою соцмереж, українців та поляків) всіх прихильників (виборців) Зеленського і під приводом збереження нацбезпеки скасувати їм усім візи та дозволи на перебування і безощадно видворити з Польщі з відновлювальною що п’ять років забороною в’їзду до Шенген. Таким чином зменшиться імовірність, що колись стануть громадянами Польщі і обиратимуть Зеленських.

Польща, ясна річ, видворячи украинцев, не може забути про українців і має захистити їхні права. Як це має виглядати? Польща має ввести (схожу на «картку поляка») картку українця. Картки даватимуть українцям в Україні польські консули (у співпраці з мережою візових центрів), в Польщі ґмінні адміністрації. Аби отримати «картку українця» заявник має на відмінно скласти іспит з української мови, з історії України, доказати знання українських традицій та звичаїв і, щонайвагоміше, має довести, що протягом останніх п’яти років виявляв раціональне ставлення до русского мира. Тобто не був прихожаном російської церкви, не розмовляв (навіть у побуті) російською мовою, ненавидів Росію і Путіна, читав українську літературу, слухав «Океану Ельзи» тощо. Ґмінні комісії мають чимало прискіпливо та з недовірою стаитися до всіляких акторів, які будуть занадто палко запевнювати, які вони українці, зокрема мають бути пильними, якщо з’являться йуґавасточниє. Власники карток українця мають отримувати дозвіл на постійне перебування і громадянство на таких самих засадах, як власники карток поляка.

Польська держава має запустити величезну програму навчання поляків української мови «Zrozum sąsiada», додатково має вчити поляків, що Бандера не бігав по Волині і нікого не різав і мабуть варто було би з два пам’ятники Бандери спорудити, найкраще в Познані і Катовіце, бо там толкові поляки живуть.Польще! Готуйся до найгіршого. За Сяном небавом може виникнути суцільне божевілля та задзеркалля.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

PODKARPACIE WOLNE OD IN VITRO, GENDER, ABORCJI I SEKSEDUKACJI, ALE ZA TO Z BURDELAMI ZATRUDNIAJĄCYMI NIELETNIE PROSTYTUTKI

W listopadzie 2018 roku radni PiS z Sejmiku województwa podkarpackiego zapowiedzieli, że podejmą odpowiednią uchwałę, aby województwo podkarpackie było wolne od aborcji, in vitro i seksedukacji.

W kwietniu 2019, pół roku później, PiS usiłuje zamieść pod dywan seksaferę, w której główną rolę odgrywają prominentni działacze PiS i wyższe duchowieństwo Kościoła Katolickiego. Jak widać, na Podkarpaciu burdele pękają w szwach i nawet ponoć sam marszałek Kuchciński miałby korzystać z usług seksualnych nieletniej Ukrainki. Ciekawe, czy to prawda. Jeśli Rozenek twierdzi, że widział nagranie, na którym Kuchciński obcuje płciowo z nieletnią Ukrainką i podaje to na całą Polskę w „NIE” Urbana, to albo jest wariatem, albo jest to prawda. Nie wiem, czy radziłbym panu Kuchcińskiemu pozywać go do sądu, bo wówczas Rozenek będzie musiał się bronić i może w sądzie ktoś będzie oglądał to nagranie.

Jak widać, świętoszkowatość i czołobitność najczęściej idzie w parze ze zgnilizną moralną i rozpustą. Nic nowego …

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

КРАЩЕ ГРАТИСЯ В ПОМІДОРА НІЖ УДАВАТИСЯ ДО ДИСКУСІЙ З БІОМАСОЮ (ВИБОРЦЯМИ ЗЕЛЕНСЬКОГО)

Ви знаєте, хто такий Януш Корвін-Мікке і чого він колись був моїм політичним наставником (коли мені було 15), а тепер я вважаю його мерзотником і ніколи би за нього не голосував? Бо він українофоб і проросійський. Це польський політик, який уважає, що Польща має домовлятися з Росією і покласти на Україну, бо Україна Польщі нічого не дає. Я безліч разів чув, як українці ним обурюються. Як обурюються Кукізом та іншою українофобською сволотою. Це ж зрозуміло. Тільки чому вони згодом (щотретій) голосують за ще гіршого проросійського українофоба? Незбагненно.

Востаннє виявилося, що серед моїх клієнтів у Польщі (у Познані) теж є виборці Зеленського. І мабуть вони на мене образяться. Ображайтеся, мені геть по цимбалах. Мені бридкі гроші від таких людей. Але це ще не все. Я би вас на майбутнє не хотів бачити в Польщі. Бо ви з часом можете стати польськими громадянами і будете мені в Польщі обирати Зеленських. То краще вертайтеся до України, там скоро буде Рай Зеленського.

У Польщі маємо таку дитячу забаву. Називається «гра в помідора». Полягає вона в тому, аби на всі питання відповідати «помідор». З серйозним обличчям. Якщо хтось скаже «помідор» і розсміється, то програв. Я пропоную вам, дорогі українці, аби ви в помідора гралися з вашими спів… співвітчизниками … співгромадянами … Власне … Що ви маєте з ними спільного? Паспорт мабуть … Тобто з виборцями Зеленського. На їхні аргументи, що Зе таки чудовий, ви відповідайте «помідор». А насправді не «помідор», бо це польський винахід. Ви відповідайте: «Украина напоминает актрису из немецких фильмов для взрослых, которая готова принять любое количество с любой стороны». На всі їхні аргументи ви майте напоготові лише цей єдиний «блискучий шедевр» пана Зеленського. УКРАИНА НАПОМИНАЕТ АКТРИСУ ИЗ НЕМЕЦКИХ ФИЛЬМОВ ДЛЯ ВЗРОСЛЫХ, КОТОРАЯ ГОТОВА ПРИНЯТЬ ЛЮБОЕ КОЛИЧЕСТВО С ЛЮБОЙ СТОРОНЫ. І не забувайте, що він це сказав російською мовою для росіян з Латвії. Не забувайте.

Ви дивуєтеся, що можна щось таке почути про свою країну і голосувати за Зеленського? І я дивуюся. Ні, я не дивуюся, я тетерію. Розумієте, мені 46 років і я за все своє життя не чув, аби поляк щось таке сказав про Польщу. Я теж не чув, аби хтось щось таке сказав в історії Польщі про Польщу, а я знаю історію Польщі досить добре від П’ястів по сьогодення. Я теж ніколи не чув, аби щось таке сказав швед про Швецію, чех про Чехію чи англієць про Англію. Я собі взагалі не можу уявити, що можна щось таке сказати про свою країну. Хоча ні … Я собі можу уявити, тож людей підлих, покидьків, виродків вистачає в кожній країні. Але я геть собі не можу уявити, що можна голосувати на таку людину в президентських виборах. А, на жаль, довелося собі не тільки уявити, але і осмислити. І хто це зробив? Люди з моєї улюбленої іноземної країни. Виборці Зеленського! Ви мене розчарували. Зокрема ті українськомовні і з заходу України, зокрема ті, що живуть разом зі мною в Польщі і привезли до нас свою спотворену ментальність і нездатність стати частиною польського суспільства. Бо ви нездатні стати членом будь-якого суспільства.

Ще раз. УКРАИНА НАПОМИНАЕТ АКТРИСУ ИЗ НЕМЕЦКИХ ФИЛЬМОВ ДЛЯ ВЗРОСЛЫХ, КОТОРАЯ ГОТОВА ПРИНЯТЬ ЛЮБОЕ КОЛИЧЕСТВО С ЛЮБОЙ СТОРОНЫ. Російською до росіян, які качалися від сміху після цієї доповіді. Ржали і аплодували.

Виборці Зеленського! Я не вірю, що ви не розумієте російської мови (з вашою російською ментальністю) і ви не розумієте, що сказав ваш кандитат на вашого президента. Вас не відштовхують ті слова? Вам вони не огидні? Вам не доходить, що він сказав? То уявіть собі, що в гості до селян з Волині приїжджає пан Зеленський. Я ще уточню: сталий вираз «ненька Україна» вам відомий, так? Так. То гаразд. Прибуває він у гості. Вітає його українська сім’я. Батьки, одягнені в українське національне вбрання, тримають хліб з сіллю. «Ласкаво просимо» – каже господиня і усміхається ввічливо. «А пошла ти на хуй, хохляцкая блядь, со своим суеверием» – так відповідає пан Зеленський. Господар остовпів. «Пошел ты вон, дремучее быдло из западной Украины». Дочка та син господарів втекли до хати. Пан Зеленський увійшов до хати і звертається до дочки господарів: «Ну, девушка, какая ты красавица, давай потрахаемся». Дєвушка хихикнула, сказала «Ну, ладно, давай». І гарнісінько розклала ноженята. Таким чином відмінно склала іспит на виборницю Зеленського. Але це ще не все. Брат дєвушки підійшов до Зеленського. «Я тебя обожаю, меня также трахни, пожалуйста». «А ты что? Пидар?» – заржав блазень. Але швидко додав: «А зачем тебе отказывать? Ведь я актер. И мразь. Если ты посодействуешь, чтобы меня выбрали президентом, то я тебя трахну с удовольствием. Хотя без действительного удовольствия». Хлопець погодився і побіг згодом шукати ще інших виборців. Вони, на жаль, знайшлися. Згодом йому ще привели собаку, вівцю і корову… Зеленський не второпав, що собака, вівця та корова не мають виборчих прав, так розігнався, що їх теж трахнув і вони теж стали його виборцями, хоча без виборчих прав.

Тепер розумієте, любі українці, який розумовий стан і який інтелект представляють виборці пана Зе. Їм немає сенсу нічого толкувати, бо вони не розуміють, що про неньку Україну не можна сказати, що вона напоминает актрису из немецких фильмов для взрослых, которая готова принять любое количество с любой стороны. Тому з ними не варто розмовляти. На кожний аргумент треба відповісти: УКРАИНА НАПОМИНАЕТ АКТРИСУ ИЗ НЕМЕЦКИХ ФИЛЬМОВ ДЛЯ ВЗРОСЛЫХ, КОТОРАЯ ГОТОВА ПРИНЯТЬ ЛЮБОЕ КОЛИЧЕСТВО С ЛЮБОЙ СТОРОНЫ.

Зеленський – гарний хлопець. Привабливий. Харизматичний, сповнений магнетизму. Якщо він вивчить напам’ять, що йому написали українською (він – актор!), то він і українською заговорить. Він актор – він усе скаже. Він мабуть уже заплутався, коли він висловлює думки кандидата на президента України, а коли він виконує якусь чергову роль. Він уміє гіпнотизувати. Він утер деяким українським громадянам туфту, що вони не в президентських виборах беруть участь, а в конкурсі на Містера України. Він гарний хлопець, нє? Ти би з ним переспала (або переспав), бо такий смаглий, чорнявий, має приємний, дзвінкий голос, да? Ну, ладно, переспи, но, алло, девушка, проснись! Це вибори голови держави, гаранта конституції, головнокомандувача вашої армії, а ви в стані війни!

Руки опускаються …PS: Чи я не боюся, що виборці Зеленського на мене образяться? Хай ідуть до біса.

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

WARA OD NASZYCH DZIECI! PEWNIE … ZWŁASZCZA OD MINISTRANTÓW

Wara od naszych dzieci! – grzmiał na konwencji PiS pan prezes Jarosław Kaczyński. W taki oto sposób pan poseł na Sejm RP wyraził swój stosunek do wypowiedzi wiceprezydenta Warszawy – Pawła Rabieja o jego poparciu dla związków jednopłciowych (legalnych i dopuszczalnych w całym cywilizowanym świecie, z którego PiS Polskę wypycha). O tym, że należałoby już dawno w Polsce umożliwić rejestrację związków jednopłciowych, zawieranie małżeństw jednopłciowych i adopcję przez takie małżeństwa dzieci – nie trzema nikomu mądremu tłumaczyć. Nie ma zatem sensu o tym rozprawiać.

Ale warto porozprawiać o tym gromkim wykrzyknieniu pana prezesa w kontekście konferencji prasowej w Sejmie, podczas której dwudziestojednoletni obecnie Dariusz Kołodziej, w przejmujący i wstrząsający sposób opowiedział o tym, jak był molestowany zaledwie osiem lat temu przez księdza na Opolszczyźnie. Pochodzi z religijnej rodziny, jego marzeniem było zostać ministrantem, co w perfidny sposób wykorzystał tamtejszy ksiądz-pedofil. O tym, jaką jest to traumą dla człowieka, nikomu opowiadać nie trzeba. To jednak nie wszystko. Matka mężczyzny opowiedziała również w Sejmie, że kiedy syn jej o tych strasznych zdarzeniach opowiedział, razem z przyjaciółką udała się do wciąż urzędującego (i to jest właśnie skandal) biskupa Andrzeja Czai. A co uczynił hierarcha? Nakazał matce krzywdzonego chłopca przysięgać na Pismo Święte, że nikomu tego nie powie. I nadal jest biskupem. Ubolewam, że dopiero niedawno znowelizowano art. 240 KK, który przewiduje karalność wobec takich person jak ów biskup za niezawiadomienie organów ścigania. Ale czy PiSowska prokuratura ścigać będzie biskupów za niezgłaszanie pedofilii w kościele? Obawiam się, że nie.Zgadzam się zatem z p. Kaczyńskim. Wara od naszych dzieci! Zwłaszcza ministrantów.