Yearly Archive 28 listopada 2021

Мабуть буде трішки хаотично, але нічого. Не було мене тут 7 днів і після цього допису не буде мене чергових 30, або взагалі.

А чого мене не було? Бо генетично запрограмований на доноси нео-більшовик К. з Вроцлава побідкався своїм землякам з Петербугра, які так його пошкодували, що за вираз з трьох літер «ПНХ» заблокували мене на тиждень. Ви бачите якусь різницю між Ф(с)Б-талібоцензорами (вибачте: модераторами) і тролами з Ольгіна? Я не бачу. Напевне вони працюють на пів ставки для ФСБ, а інше пів – для Ф(с)Б без «с» усередині. А фсб-укові каґебисти – зазвичай (с)рускієчєлав’єкі – дуже люблять і підтримують своїх ментальних однодумців – нео-більшовиків з України, які далі гнуть теревені про (с)русскощелепність українців. А чого той «К» нібито з Вроцлава? Ну, не знаю. Мабуть його д’єду так сподобалося стирати з лиця землі славне місто хвали П’ястів та німецької архітектурної краси Wrocław/Breslau, а згодом поширювати серед німок сифіліс та трипер, що запрагнув лишитися на Ніжному Шльонську і до 1993 року жив у Легниці, потім торгував спиртом, народив батька К., а згаданий батько завдав Польщі велике щастя і К. з’явився на світі.

Звідки взявся К.? По черзі …

Тиждень тому мене ледь не знудило, коли почув на варшавській Старівці шансончик. Я покликав поліцію, іспалнітєля сав’єцкава музикальнава іскуства скрутили і я вернувся додому. І написав пост, тут на Ф(с)Б. Вигулькнули якісь коменти, розгорнулася дискусія і раптом … раптом рознісся огидний і нудотливий сопух тарабарщини. Я в паніці затулив носа і глянув на сторінку. ДІЙСНО! (С)русскійчєлав’єк К. видав. Я не читаю висерів тарабарщиною, тому дав йому знати, аби він збагнув, що ніхто його до розмови не запрошував і було би найкраще, якщо він би собі пішов до чортика. Але нахаба К. не мав найменшого бажання покинути дискусію, в якій йому було не місце, запустив перекладач Google на польську (чого мав би її знати у Вроцлаві, якщо він сам – нео-червоноармієць) і щось мені там ламаною польською накатав. Я йому чемно дав зрозуміти, що «ідіть собі до бісика», а він знову (мабуть перекладач Google не дав раду) вистрибнув як Пилип з конопель зі смердючою тарабарщиною. То я йому відказав «ПНХ» і він, весь у шмарклях, побіг до своїх (с)русскіхчєлав’єків – каґебистів і вони свояка пожаліли. А чого (мабуть чим) мені смердить тарабарщина? Це солодкуватий запах крові вбитих українських солдатів. Це їдкий трупний сморід їх мертвих тіл. Тарабарщина не лише смердить, вона теж видає звуки. Наприклад гуркіт розбомбленого на Донеччині будинку. Крик поранених. Тарабарщину теж можна побачити. В образі жаху, розпачу людей, які в тапках тікали з Луганська і заспокоїлися лише в Івано-Франківську. А чого К. виявився стукачем? Гени … (С)русскієчєлав’єкі України завжди такими були. Уявіть собі таку ситуацію. Київ, 1937 рік. На вечірку київської інтелігенції не запрошують жлоба з села під Черніговом, зате він більшовик. Він п’яний, немитий, небритий, наче вепр нескребений, вривається до квартири. Там дебошує, ригає, дівок обмацує. Учасники вечірки задубіли, але один хоробрий схоплює його за брудне дрантя і викидає мов свиню з хати. «Абіжений» селюк валить прямо до КДБ. «Р’єб’ята! Памагітє атамстіть». І р’єб’ята памаґают. Фсьє пад ст’єнку! Нє будут нас абіжать! І немає вже кількох українських митців, письменників, поетів. Так було в часах сталінського терору. Хто міг би про це не знати?

Тут було те саме. Нео-більшовик К. почав нити, бідкатися фсб-уковим каґебистам і добідкався. Бо як вони мали би його, свояка, (с)русскавач’єлав’єка не пажал’єть.

Згодом хтось мені писав, що мабуть я жорстокий, бо К. ваєвал. Ваєвал щоправда 2014 року, але ваєвал.

Хлопці … Призупинімось. Нині 2021 рік, майже 2022. К. далі гне все цією своєю тарабарщиною. А коли його посилаєш, то чуєш, що він в’єтеран, ваєвал. Але то шо? Нині 2021, а торік ще не було України і він не мав як вивчити українську мову??? То шо? Він д’єд 1920 року народження, уродженець Луганщини? Коли він ваєвал? У 2014 році? Майже 8 років тому? І він не зміг вивчити українську мову за вісім років? Міг, не хотів. Бо це (с)русскійч’єлав’єк. Дозвольте запитати: за яку Україну він ваєвал? За Україну без української мови? Мабуть так. Так уже було.

За Україну в складі СРСР без української мови воювали всі червоноармійці, населения з простору званого Украиной. Вусскощелепні ґражданє УРСР воювали теж з українцями. Тож не інопланетяни добили УНР, а власне жителі України. Тож вусскощелепні визволяли волинян і галичан з-під панського гніту. Але крапку вони не поставили в 1939, а довели до того, що з теренів Волині та Галичини зникло 20% населення, бо так вусскощелепні з Великої України боролися з буржуазією, націоналізмом, греко-католицькою церквою, взагалі з українською інтелігенцією, яка хотіла України української, а не більшовицької чи радянської.  Я, хоч поляк, більше схильний поважати та звеличувати солдатів СС «Галичина» та «Нахтігель», бо вони дійсно хотіли української України, а не державоподібного утворення з червоними задолизами і катами української нації.

Не смішить уже казочками про вусскощелепних вояків. Бо вони завше боролися ПРОТИ України. А якщо навіть у 2014 року не були проти неї, то їхня мова спілкування є антиукраїнською. І було вже 8 років на те, щоб опанувати мову країни, за яку боролися і покинути ворожу тарабарщину. А якщо вони не хочуть, то вони такі самі (с)русскієчєлав’єкі як північносусідська шушваль. І крапка.

Впервые, давайте уточним, к кому я обращаюсь. Этот пост не адресован гражданам Украины, которые живут в Польше, но дома разговаривают на русском языке, хотя свободно и могут, и общаются на украинском. Этот пост не адресован гражданам Украины, которые живут в Польше, но считают русский язык своим родным, однако украинского языка не считают телячьим и его не сторонятся. Значит, кому я предназначил это сообщение? Оно украиноненавистникам. Я объясню.

Сегодня некоторые люди, добросовестно, разместили моё объявление о том, что я собираюсь провести во Вроцлаве бесплатный семинар для украиноязычных украинцев и исключенным языком мероприятия будет украинский язык. Это не я распространял своё объявление на сайтах, на которых роятся малоросы со своим русским языком. Я к вам не лез. И никак не собирался. И не хотел. Потому что мой семинар – не для вас. Но вас так обидело моё намерение общаться с украинцами на украинском языке, что решили вылить на меня тонну своей собственной грязи, прямо с ваших сердец, душ, мозгов. Вы просто по-другому не умеете, умеете только ненавидеть.

А вообще, что случилось, что я пишу на русском? Я всегда говорил, что это язык врага и надо пользоваться нём только в случае необходимости. Кажется, она только что возникла. Кроме того, вы не на русском не понимаете. И это именно ваша проблема. Этот язык вас ограничивает, загрязняет, вы пользуетесь им точно так само как ваши родные по менталитету – русские сторонники Путина и его политики. Россия существует исключительно благодаря насилию, коррупции и ложи. А единственным средством, которое те цели объединяет, является язык вашего ежедневного общения. Поэтому вы не можете функционировать в никаком обществе.

Вы на меня бросились, потому что я решил встретиться с украинцами и с ними побеседовать. Но я не учёл вас. С вашими вопросами и русским языком. Да, не учёл. Не хотел, не собирался и не учту. Для меня вас не существует. Я двадцать лет наблюдаю, как вы претворили жизнь украиноязычных украинцев в ад. Они в Украине не живут как у себя дома. Вы со своими «какаяразница» и «итак поймут» ободрали этих людей с достоинства и желания быть украинцами в Украине. Вы их заставляете вечно эмигрировать, даже если это внутренняя эмиграция. А теперь вы понаехали сюда, в Польшу и хотите этой своей ненавистью ко всём нерусском загадить мою Родину.

Отстаньте от меня, негодные люди. С вас не было для Украины никакой выгоды. Не будет и для моей страны. Вы накинулись на поляка, потому что он любит украинцев и украинский язык. Вы с ума сошли. Я здесь народился, я польский гражданин с детства, с первого дня после рождения. Я всегда был чувствительный к страданиям людей, особенно слабейших. Я всю свою жизнь кому-то помогал. В этом числе иностранцам, украинцам. Я считаю себя полноценным членом польского гражданского общества. Полноценный житель польского общества и полноценный поляк – это я. А вы? Временный элемент городского движения.

Але я знаю, почему вы такие ехидные и язвительные. Вы отлично осознаёте свою неполноценность, ущербность, дефективность. В каждом нормальном европейском обществе люди идентифицируют себя со своей страной, нацией, речью, культурным и цивилизационном наследием. Таким образом возникает сообщество людей, которые знают, что те все элементы их объединяют. Вас всех объединяет инородное тело русского мира. А ведь каждый хирург скажет, что инородное тело надо вырезать. Каждый хирург знает, что для человека означает оставить ему после операции скальпель в животе и зашить. А вы, с ног до головы заполнены инородными телами, скальпелями и всякой грязью. Инородные тела типа русский язык, русский мир, русская попса, русское кино вас травят. Вас никто не спасёт, вы всегда будете объектом пренебрежения со стороны настоящих европейцев, особенно таких, которые боролись за свою национальную идентичность, язык, культуру. Это всё вас не касается и поэтому вы осознаёте, как страшно вы здесь чужие. Не поможет вам, что выучите польский язык. Поляки уже вас раскусили и мы отлично знаем, что вам чего-то сильно не достаёт. И мы уже давно знаем, что вы нашей страны не полюбите, потому что никогда не любили своей.

Вы меня своим хамством и ненавистью не обидели. Вас просто на меня лишь вырвало. А неужели пьяный бомж в автобусе в состоянии меня обидеть таким образом, что он на меня наблюёт? Нет. Хочу также вас предупредить. Польские правоохранительные органы будут защищать в первую очередь польских граждан. Потому что я здесь живу, здесь мой дом. А большинство из вас – на временных разрешениях. И если вы будете учить польский так, как выучили украинский, то и на временных останетесь.