Я – ПОЛЯК – ДУЖЕ ЛЮБЛЮ НАШУ ПОЛЬСЬКУ РУСОФОБІЮ, БУДУ ЇЇ ПЛЕКАТИ ЯК НАЦІОНАЛЬНУ ТРАДИЦІЮ, А ВИ – УКРАЇНЦІ, НЕ ЛІЗТЕ ДО НАС, ДО ПОЛЬЩІ, ЗІ СВОЄЮ ІНФАНТИЛЬНОЮ МИРОЛЮБНІСТЮ, ПОЛІТКОРЕКТНІСТЮ ЖЕРТВИ ЗІ СТОКГОЛЬМСЬКИМ СИНДРОМОМ І НАЇВНИМ, ДИТЯЧИМ ЗРОЗУМІННЯМ ДЛЯ „ДОБРИХ РОСІЯН” ТА ПРАГНЕННЯМ ЇМ ДОПОМАГАТИ

Autor:Przemysław Lis Markiewicz

Я – ПОЛЯК – ДУЖЕ ЛЮБЛЮ НАШУ ПОЛЬСЬКУ РУСОФОБІЮ, БУДУ ЇЇ ПЛЕКАТИ ЯК НАЦІОНАЛЬНУ ТРАДИЦІЮ, А ВИ – УКРАЇНЦІ, НЕ ЛІЗТЕ ДО НАС, ДО ПОЛЬЩІ, ЗІ СВОЄЮ ІНФАНТИЛЬНОЮ МИРОЛЮБНІСТЮ, ПОЛІТКОРЕКТНІСТЮ ЖЕРТВИ ЗІ СТОКГОЛЬМСЬКИМ СИНДРОМОМ І НАЇВНИМ, ДИТЯЧИМ ЗРОЗУМІННЯМ ДЛЯ „ДОБРИХ РОСІЯН” ТА ПРАГНЕННЯМ ЇМ ДОПОМАГАТИ

Ой, давно так багато не начитався ідіотизмів про потребу допомагати російським „добрим” людям, про необхідну підтримку для російських героїв, що воюють з режимом Путіна.

Це все почалося від спроб переконати мене, що в Любліні треба обговорювати російсько-українські культурні питання, бо нібито діє в Москві какой-то демократический театр, який виставляє анти-путінські п’єси і аж треба це все оспівувати в польському Любліні, а не в Воронежі чи Кропивницькому.

Ідіть ви до біса з вашим захопленням демократією в Росії.

По-перше, немає в Росії жодних демократичних театрів. Росія побудувала свою імперію зла на насильстві, корупції та брехні. Той буцімто дисидентський театр з Москви то напевне контрольована ФСБ установа, якої завданням є показати світові, яка Росія демократична. І на цей цирк мають куплятися корисні ідіоти закордоння, в тому числі українці та поляки. І ті „добрі” росіяни то мабуть агенти ФСБ. Бо годі тільки почитати, що відбувається зі справжніми ворогами режиму Путіна. Або вони гинуть у нез’ясованих обставинах (теж за кордоном), або пропадають безвісти, або їх замучують судовими процесами.

По-друге, ми в Польщі не хочемо нічого російського. Чи я маю право виступати від імені поляків? Авжеж. Під текстом знайдете посилання до статтей, з яких випливає, що 81% поляків налаштовані до Росії та росіян негативно. І ця неприязнь посилюється. Тридцять років тому „тільки” 56% поляків так було налаштованих, тепер 81%. З чого випливає такий ріст? Як не диво з очевидних подій, які бентежать усіх у світі поза українцями: анексія Криму, окупація Донбасу, гібридна війна. Поляки бояться збройної агресії з боку російського сусіда і тому так негативно налаштовані.

По-третє, ми в Польщі не страждаємо (вже), на щастя, постгеноцидним синдромом, стокгольмським синдромом та постколоніальним синдромом. Українці, як показують результати останніх президентсьих виборів та поведінка люблінських руссоукраїністів, ще не вилікувалися з тих синдромів. Проте життя в Польщі може бути для вас оздоровчим і користуйтеся нагодою вийти з ролі жертви, яка не може жити без ката. Ми в Польщі (більшість) давно зрозуміли, що можна бути культурною та вихованою, цивілізованою людиною без російської культурної спідщини, що можна насолоджуватися культурою польською, чеською, українською, шведською, англійською і жодного життя не вистачить на те, аби прочитати всі польські книжки чи подивитися українські вистави. То нащо ще і ця російська? Якщо ви вже оселилися в Польщі, то набирайтеся від поляків русофобії. Піде вам на користь.

По-четверте, ми не любимо в Польщі російської мови. І теж не любимо російської мови, якою розмовляють громадяни України. Для нас це просто російська мова, мова жителів імперії зла і нам по цимбалах ваше „історически сложилось”. У нас теж „исторически складывалось”, проте ми дійшли зовсім інших висновків ніж ви і тому то ви у нас шукаєте кращого життя. Бо вам, українцям, як казав уже давно Шевельов, Москва не дає відродитися. Ми припинили 100 років тому русифікацію і вже можна у нас жити більш-менш нормально, хоча з повсякденним страхом перед Росією. Вам ваш страх не заважає розмовляти російською, ходити на російськомовні вистави і купляти „Чистую линию” і „Черный жемчуг”.

Тому, у підсумку, я вас закликаю. Якщо вже до нас збираєтеся жити і хочете аби вас тут поважали, то залиште на польсько-українському кордоні: російську мову, прагнення говорити і розказувати полякам про велич російської культури, ваше „исторически сложилось”, ваше „какая разница”, ваше „и так поймут”, ваше „а в АТО гинуть російськомовні патріоти”. У нас гинули лише завжди польськомовні патріоти, у нас немає російськомовних поляків. Тобто якщо ви хочете у себе російську мову для тих російськомовних солдатів, то її собі майте у себе. У нас немає потреби поширювати її серед поляків, бо у нас немає русскоговорящих поляков.

У Польщі нас лютує ваша колоніальна двомовність і я шкодую, що в Польщі так мало поляків наважується вам це виригати. А я вам власне виригую. На канві спогадів руссоукраїністичної конференції проведеної ментальними малоросами і шанувальниками русского мира.

PS: Оксанко з Калуша! Уже старла зі своєї сторінки на ФБ російськомовний мотлох? Ще ні? Відправити до тебе хлопців з люблінського ОНР, аби постояли під люблінським універом з відповідним транспарантом?

https://www.newsweek.pl/…/polacy-najwiekszymi-rusof…/zlgyynd

https://wiadomosci.wp.pl/dlaczego-to-polacy-najbardziej-nie…

https://wpolityce.pl/…/152490-raport-o-relacjach-polsko-ros…

O autorze

Przemysław Lis Markiewicz administrator

Cóż ma począć człeczyna, który wiecznie czymś się przejmuje lub żołądkuje? Można iść na wojnę, można i na demonstrację. A czasem wystarczy podzielić się spostrzeżeniami z innymi. Що робити чолов'язі, що вічно чимось переймається, або роздратовується. Можна поїхати на війну, можна і почимчикувати на демонстрацію. Інколи досить поділитися роздумами і іншими людьми.